Ця робота представляє собою важливий етап, який захищає кузовную частина від передчасного старіння. За допомогою полірування ховаються пори і дрібні тріщини, в яких може накопичуватися пил, створюється захищеність лакофарбового шару від впливів на нього зовнішніх явищ агресивного характеру. Крім цього, полірування надає вашому автомобілю сяючий вигляд.
Особливості проведення робіт
Давайте розберемося, як правильно полірувати машину. Такий вид фінішної обробки, як правило, потрібно після фарбування кузова. При нанесенні шару фарби можуть утворитися дефектні місця, які слід видалити. З цією метою використовуються абразивні матеріали, якими вручну або шлифмашинкой видаляють подряпини і потертості.
Сліди застосування абразивів усуваються за допомогою поліролі. Всі дії виконуються в три етапи:
- крупноабразівнимі полиролями знімають тонкий лаковий шар, усувають подряпини та інші пошкодження;
- среднеабразівних складами надають поверхні глянець;
- усуваються відблиски, які виникають на кузові темного кольору.
Під час експлуатації транспортний засіб піддається впливу різних чинників, починаючи з умов погоди і закінчуючи гравієм, вилітає з-під коліс машини.
Якщо на поверхні немає великих подряпин, то абразивні матеріали можна не використовувати, відразу виконувати обробку пастою. Робочий процес в такому випадку схожий з послепокрасочнимі заходами. Після подібної обробки машина виглядає, немов нова, з її поверхні зникає матовість, невеликі подряпини, сліди, що залишилися після агресивно виконаної мийки.
Якщо є бажання, можна організувати подібний догляд за своїм транспортним засобом самостійно. Спеціальні серветки і полірольние склади купуються в будь-якому автомагазині. Але такий варіант підходить лише для косметичного залицяння, надає невеликий глянець, серйозні дефекти не усуває.
чим полірувати
Пасти для полірування поділяють на дві групи:
- створені на основі води з додаванням алюмінієвого оксиду;
- містять багато розчинників та інших хімскладу, здатних реагувати з поверхнею.
Більшою популярністю користується перший вид, як найменш небезпечний для лакофарбового шару і допомагає досягти кращих результатів обробки. Тільки є одна проблема – такі склади не можна зберігати при негативних температурах. Перемерзнув, склад розшаровується, втрачає властивості в’язкості, практично повністю втрачає робочі властивості.
Щоб уникнути подібних проблем, спеціально для регіонів з холодними кліматичними умовами розробили полірувальний склад на воді, що відрізняється стійкістю до замерзання при температурах не нижче двадцяти градусів.
Правила полірування
Якість робіт повністю залежить від того, до якої міри машина була підготовлена до процесу – кузовную частина слід ретельно відмити.
Щоб зробити все на професійному рівні, знадобиться машинка з набором поролонових або вовняних полірувальних кіл. Інструмент має швидкість обертання від семисот до двох з половиною тисяч обертів на хвилину, більш потужні установки використовувати не рекомендується. Полировальник для певного робочого етапу повинні відрізнятися за ступенем жорсткості і рельєфності своєї поверхні.
Використання поганого обладнання призведе до того, що паста буде швидко підсихати, а лакофарбове покриття – сильно нагріватися. Високі обороти інструменту теж можуть стати причиною утворення ушкоджень.
У момент самостійно виконуваної полірування водієві потрібні паста і м’які серветки, які не будуть залишати на поверхні ворс і розводи.
Рекомендації фахівців, відео
Для кожного етапу проведення подібних робіт слід користуватися відповідними йому полірувальними матеріалами. На першому кроці обертів інструменту повинні бути в межах 900 – 1100 за одну хвилину, потім їх кількість можна збільшити до півтори тисячі.
З самого початку немає необхідності обробляти пастою велику ділянку. Найкраще обробку виконувати частинами, площа яких становить 60 на 60 сантиметрів. В кінці полірування можна проводити по всій кузовний частини.
Щоб переконатися в якості проведеної роботи, відполіровану поверхню можна полити водою. Вона повинна збиратися великими краплями і вільно скочуватися на землю.
